Про перехід парафій, канонічність та визнання ПЦУ – в інтерв'ю "прямому"

 Митрополит Переяслав-Хмельницький та Вишневський Олександр Драбинко назвав два фактори, від яких залежить процес визнання нової єдиної автокефальної Православної церкви України іншими помісними церквами.

Про це Олександр Драбинко заявив у інтерв'ю "Прямому" у програмі "Кисельов. Підсумки".

 

- Процес створення єдиної помісної автокефальної Православної церкви України благополучно завершився в січні місяці. 7 числа церква отримала Томос про автокефалію. І я вас з цим, владика, вітаю.

Щиро дякую. Також всім гарного, доброго святкового вечора. Дуже приємно, що ми знову з вами маємо можливість поспілкуватися.

- Ви ж були митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Вишневським, коли служили в Українській православній церкві. А перейшовши в нову церкву, ви зберегли цей титул.

Так. І титул, і посада в мене збереглися. В подальшому, коли буде формуватися сама по собі керівна структура Православної церкви України, можливо, будуть якісь зміни. Але до реєстрації і до першого Синоду, котрий має відбутися під головуванням нового предстоятеля, блаженнішого митрополита Епіфанія, таких поки що змін немає. З титулом Переяслав-Хмельницький і Вишневський я служив багато років під керівництвом покійного блаженнішого митрополита Володимира, а пізніше митрополита Онуфрія в Українській православній церкві.

Йдучи на Об’єднавчий собор, котрий відбувся в Софії Київській, відповідно всі прекрасно розуміли, що будуть якісь, як ми їх називаємо, прещения зі сторони Московського патріархату до тих ієрархів, котрі візьмуть участь у цьому соборі. Тому незадовго до цього було написано апеляцію до Вселенського патріарха Варфоломія І, в котрій він зазначив у відповідь на мій лист, владики Симеона, інших учасників цього помісного Об’єднавчого собору, що жодним чином ніякі заборони зі сторони Московського патріархату чи будь-кого за участь у даному соборі нас не стосуються. Оскільки після скасування юрисдикції Московської патріархії над Україною в жовтні минулого року фактично Константинополь відновив свою юрисдикцію над територією України. Скасувавши акт 1686 року, він повернув до статусу Київської митрополії Константинопольського патріархату.

І тому фактично він затвердив і мої права, і владики Симеона в тому чині, і ми стали кліриками, як то кажуть, Константинопольської всесвятійшої церкви. І про це було повідомлено окремими журналами, протоколами Священого синоду Константинопольської церкви. Він в мене в оригінали зберігається. І там чітко сказано, що і титул, і права за нами являються непорушними, незмінними, і будь-які заборони нас не стосуються. Що мною і було оприлюднено відразу після Собору. Оскільки, як і предполагалося, ці заборони послідували.

Повністю інтерв'ю читайте ТУТ>>>

 


Друк