Останні заяви почесного патріарха Філарета фактично справили ефект вибуху бомби і дали підстави для побоювань за долю Православної церкви України і Томосу. Якими мотивами керувався колишній Київський митрополит Філарет, як його називає церковний Константинополь, кажучи про те, що КП не розпущений? Якими можуть бути наслідки такого демаршу — особисто для нього і для Помісної Церкви? Яким може бути рішення Синоду ПЦУ щодо цих заяв?
На ці та інші питання у бліц-інтерв'ю OBOZREVATEL відповів митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Православної Церкви України Олександр (Драбинко).
— Як ви могли б пояснити те, що робить почесний патріарх? Це ознаки старечої деменції?
— Думаю, що тут "сукупність спокус". Я б назвав це так.
— Яких саме?
— Перше і найголовніше — це те, чим Христа під час сорокаденного посту і перед виходом на проповідь Благої Вісті у пустелі спокушав диявол. Цей сюжет ілюструє всю "падлючість" (падшість) нашої людської природи і те, як "падший" розцінює нас, людей, наші "пристрасті" та бажання. Ну і заодно як він може це все використовувати у своїй справі нашої духовної деградації.
Особисто я знаю людину, про яку ви запитуєте, дуже мало, але, судячи з тих заяв, які пролунали, і тих тенденцій, які сьогодні явлені на власні очі — ймовірне повторення подій травня 1992 року. Я свого часу писав кандидатську дисертацію у Київській духовній академії і знайомий з подіями та документами того часу... Сумно...
Не виключаю, що ми стаємо свідками діяльності тих, хто дуже вміло, граючи на амбіціях і почуттях митрополита Філарета, намагається зруйнувати єдність Православної Церкви України, які не хочуть, щоб Церква зміцніла і посіла своє належне місце і позицію.
Зрозуміло, що подібний сценарій на руку нашим братам-недругам, які потирають руки, дивлячись на все те, що відбувається. Я б не хотів вдаватися до характеристик і подробиць цього процесу, скажу лише з повною упевненістю та відповідальністю, що він однозначно деструктивний.
Власне, цей хаотичний процес охарактеризований і сформульований тим, хто днями робив заяви — самим митрополитом Філаретом: він готовий на черговий розкол, або поділ, як він це назвав. Судячи з висловлювань, що вже пролунали, які стали надбанням громадськості, фактично він одноосібно не визнає рішень щодо себе і щодо очолюваної ним в історичній ретроспективі церковної структури, яка мала назву "Київський Патріархат" Помісного Собору, що відбувся у Святій Софії Київській 15 грудня 2018 року.
Він говорить про те, що Київський патріархат "може бути ліквідований тільки тим, хто його створював". Напевно, він має на увазі особисто себе? Якось Людовик XIV, відомий в історії як Король-Сонце, "за переказами" сказав на засіданні парламенту, звертаючись до депутатів — "Ви думаєте, панове, що держава — це ви? Помиляєтеся! Держава — це я!"
У нас зараз не 17 століття і навіть не середина 20-го. Давайте дивитися на те, що відбувається, реально і відкинувши як середньовіччя, так і совковщину, якою хтось іще намагається жити.
Аналізуючи історичні події, можу сказати — якби свого часу митрополит Філарет наприкінці 80-х минулого вже століття не загальмував автокефальний рух, то він міг би набути якісно іншого вигляду і стану.
— На Об'єднавчому Соборі було ухвалене рішення про ліквідацію Київського Патріархату, і це рішення підписав особисто Філарет.
— Так.
— Тоді навіщо він говорить про те, що КП не розпущений? Якщо він не згоден із цим, навіщо тоді підписав рішення? Чи може він відкликати підпис?
— Можливо, він не вважає, що це була ліквідація. Сьогодні підписав — завтра відкликав підпис. Я не знаю, якою є процедура ліквідації у Мінкульті, знятий з реєстрації Київський Патріархат чи не знятий. Або він став співзасновником Православної Церкви України. Тобто не самоліквідувався, а якісно переріс в іншу церковну структуру. Ці нюанси слід уточнювати у людей, які компетентні в юридичних питаннях реєстрації.
— За цієї ситуації ми всі побоюємося, що Україна втратить Томос.
— Ні, Україна Томос не втратить. Церковна незалежність надається раз і назавжди. Інакше вже бути не може. Томос ніхто не відкликатиме.
Якщо щось і може статися, то тільки те, про що сказав сам патріарх Філарет — можливе відділення його і його однодумців, яких, як ми бачимо, не дуже багато від ПЦУ, і він буде засновником чергового розколу, якщо такий, згідно з його прогнозами, відбудеться.
Але це вже буде неканонічна гілка, яка відокремилася від ПЦУ.
Це буде неканонічна структура. У нас і так сьогодні проблема, що завдяки певним персонам ми не маємо повноцінного визнання статусу автокефалії з боку інших Помісних Церков. Зрозуміло, що і Константинополь, через який ми на сьогодні маємо спільність із православним світом, не визнаватиме новостворений Київський Патріархат.
— За вашими оцінками, скільки єпископів ПЦУ готові піти за Філаретом?
— Сьогодні на богослужіння у пам'ять священномученика Макарія до Володимирського собору приїхали всього п'ятеро осіб. Вони відгукнулися на лист патріарха Філарета. Власне кажучи, напевно, більше ніхто і не приєднається. Більше того — я не впевнений, що всі ті, хто сьогодні здійснив це богослужіння і приїхав вшанувати священномученика Макарія, поділяють точку зору самого автора запрошення на подію.
— Що, на вашу думку, за наявної ситуації, слід робити предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію?
— Я думаю, сьогодні обов'язок митрополита Епіфанія, як Предстоятеля Помісної Української Церкви — дати правову і канонічну оцінку тих заяв, які пролунали в ефірі з вуст їхнього автора, і вжити відповідних заходів. Оскільки, як ви бачите, те, що було сказано, не залишило байдужим нікого, і внесло дуже велике збентеження у церковне, та й не тільки церковне середовище. Я цілий день поспіль відповідаю на запитання журналістів і звичайних людей, з якими я спілкуюся. Але відповідь моя — це приватна думка, а сформулювати загальноцерковну позицію має Архієрейський Собор Православної Церкви України. Церковний Суд при архієрейському Соборі ПЦУ має зробити канонічний аналіз висловлювань, що пролунали публічно, та вжити відповідних канонічні заходи.
— Якими можуть бути ці заходи? Чи можуть, наприклад, Філарета позбавити статусу "почесний патріарх"? І коли може зібратися Синод ПЦУ?
— Наскільки мені відомо, Синод має відбутися 24-25 травня. Думаю, не складає великої проблеми до цього часу класифікувати висловлювання, які були зроблені, і дати їм оцінку. Синод ПЦУ має всі права Помісної Церкви, зокрема і на рішення, про яке ви говорите.