ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Уяві кожного із нас, з дитинства знайома євангельська картина: східна зоряна ніч, поблизу Віфлеєма пасуться стада овець, їх оберігають пастушки, які цієї ночі не сплять. І ось раптово являється небесний вісник – ангел, котрий говорить їм збентеженим і наляканим: «Я сповіщаю вам велику радість, котра буде всім людям; тому що нині народився вам в місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь» (Лк.2, 10-11).
Про настання радості сказав тієї ночі ангел пастухам. Чуємо ці слова і ми сьогодні, і разом з їх звучанням, в нашому людському розумі починають роїтися сумнівні запитання. Чому радуватись, про яку радість ти говориш ангеле Божий? Бо ж залишаться на землі і після народження Спасителя світу скорботи і випробування для більшості на протязі всього їхнього життя, яке розпочинається криком новонародженого немовляти і закінчується хворобливим подихом помираючого. Залишаться хвороби, залишаться гріхи, залишиться і смерть.
Так, все це залишилося і після народження Месії, але Той, що лежить нині оповитий пеленами в яслах, дасть людині сили перемагати будь які скорботи і страждання. Він дасть людям дух терпіння в хворобах, Сам буде укріпляти душу хворого, що вірить в любов свого Небесного Отця.
Грішнику, що кається, Він подасть дар Своєї всепрощаючої любові. Тільки Він один може сказати: «Чадо, прощаються тобі гріхи твої» (Мф. 9, 2). Цей дар прощення Він залишить в Своїй, Їм заснованій Церкві, щоб кожен грішник, скільки б він не впадав у гріх, отримував від Нього при своєму покаянні свідчення Його Божественної любові до людей.
Залишиться після закінчення земного подвигу Того, що нині народився, в нашому світі і смерть. Але Божественний Новонароджений скаже людям, що смерті немає, що є лише поріг в кінці життя людини, за яким розпочинається вічне життя. Він і прийшов для того, щоб дати людям право на це вічне життя, дати Своїм послідовникам і вірним дітям право на вічне щастя бути в спілкуванні зі своїм Господом в безкінечних віках. «Коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного)» (Гал. 4,4), щоб «всякий віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3, 15). Віруюче серце ніколи не забуває про глибину і жах тих страждань, які за нас, за нашу радість, за наше вічне щастя, поніс на землі Господь Ісус Христос.
Саме про цю радість сповістив небесний посланець пастирям і всім нам. А тому і нашим віруючим серцям і устам, особливо в день сьогоднішнього свята, хочеться повторювати слова тої ангельської пісні, яка зазвучала в небесах, вслід за явленням ангела пастухам: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк.2, 14). За богослужінням ми часто повторюємо ці слова, але особливо урочисто звучать вони сьогодні: разом з ангелами ми співаємо слава в вишніх Богу, ми славословимо, ми урочисто величаємо Господа за Його найвеличнішу любов, яку Він явив людям з народженням на землі Спасителя світу, за принесену Ним на землю радість.
Ми прославляємо «в вишніх Бога» за безкінечну всемогутність благодаті Божої, яка спасає те, що гине, підводить те, що впало, воскрешає те, що померло, обновлює те, що зітліло.
Прозвучали в ангельські пісні і інші слова: «на землі мир». Той, Хто нині народився, скаже напередодні Своїх страждань: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам» (Ін.14, 27). Спаситель залишив на землі мир внутрішній, мир духа, який є благодатним плодом Духа Божого, що живе в християнах. Про цей мир говорить Спаситель Своїм учням після Свого воскресіння: «Мир вам!» (Ін. 20, 19). Цей мир – це мир з Богом і зі своєю совістю, мир з людьми, коли віруючий християнин спокійно і з світлими очима, з чистою совістю може дивитися на Небо, і з такою ж чистою совістю відноситися до людей.
«В людях благовоління», співали ангели тої світосяйної ночі. Вони прославляли Господа за те, що Він Своїм народженням на землі проявив Своє благовоління людям, вдихнув в людство дух взаємної братської любові, через євангельську вість посіяв в серцях благу волю. Спаситель сказав про любов, що вона є перешим і головним обов’язком людини, основним законом всього Його Божественного вчення: «Немає більше тої любові, якщо хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін.15, 13). Він Сам особисто, заради людей, і в людях, явив цей найвеличніший зразок любові. Якщо серед нас царюватиме «блага воля», то серця наші будуть спрямовані до справ любові і турбот не лише про себе, а і за свого ближнього. Маємо зрозуміти, що справи любові – це те дорогоцінне багатство, яке піде з нами в життя вічне.
Будемо ж разом з ангелами славити Новонародженого Христа, за все що Він нам дав і дає. Нехай мир Божий живе в нас, блага воля і взаємна братська любов прикрашає наше життя.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
+ОЛЕКСАНДР
МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ І ВИШНЕВСЬКИЙ
Різдво Христове,
2022 р.