Єпархіальне пасхальне вітання митрополита Переяславського і Вишневського Олександра (2023 р.)

Єпархіальне пасхальне вітання митрополита Переяславського і Вишневського Олександра (2023 р.)

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

«Як минула субота, Марія Магдалина та Марія, мати Якова, і Саломія купили пахощі, щоби, прийшовши, помазати Його. І дуже рано, як зійшло сонце, прийшли до гробниці… І, увійшовши в гробницю, побачили юнака, що сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися. Він же говорить їм: «Не жахайтеся; Ісуса шукаєте Назарянина, розіп’ятого? Він воскрес; Його нема тут». (Мк. 16:1-8).

«Він воскрес!» Ці слова небесного посланця, сказані жінкам-мироносицям, ось уже дві тисячі років відлунням звучать в віруючих християнських серцях по всьому світі. Пасхальна ніч світлом своєї події і безмірної радості, перевершує все, що прославляє Церква протягом цілого року. Побідоносним Воскресінням Христовим увінчаний спокутний подвиг Боголюдини. Цим проявом всемогутності Божої, утверджена навіки істина Його слова, Його діла, Його хресної жертви за спасіння світу. Після земного життя Господа нашого Ісуса Христа розпочалася нова ера в бутті людства. Настав час Нового Завіту Бога з людиною, Царство благодаті, епоха спасіння.

Оточений небесними ангельськими воїнствами, приймаючий поклоніння від шестикрилих серафимів і многоочитих херувимів, Господь добровільно залишає свою Божественну славу, народжується безпомічним немовлям в убогому вертепі, живе нікому невідомим в Назареті Галілейському, а потім протягом  трьох з половиною років Свого земного подвигу піддається наклепам, обсміянню і накінець, окровавлений і істерзаний, розпинається на хресті.

В ім’я чого, для кого? Віра наша відповідає на це питання, яким коли небудь, але все таки задавався кожен з нас: „Нас заради людей і нашого ради спасіння” – в  ім’я нашого вічного щастя. Своїм спокутним подвигом, двома невід’ємними складовими якого є і Голгофа і Воскресіння, Господь проявляє безкрайнє море Свого Смирення  і Своєї Любові. Виконується обітниця дана Творцем нашим прабатькам. Зламано ворота пекла і знову відкриті людству ворота раю, де нас заблудлих дітей зустрічає з розпростертими обіймами наш Спаситель.

Той, Хто народився на землі, Хто воскрес із гробу в третій день згідно з Писанням, дав Себе розіп’яти на хресті, щоб Своєю спокутною, за гріхи людей, жертвою відкрити людям путь до вічної радості. Він зруйнував стіну, створену людським гріхом між Богом і людиною. Він показав в Собі Небесного Отця, Який розкриває людям Свої обійми. Подібно сонцю Він зійшов над землею, щоб ніколи не заходити.

Він говорив людям про те, що коротке земне життя – це сходинка до життя, яке не знає кінця. Він вказав шлях, який веде до країни життя вічного. Залишив заповідь про те, що основний закон життя людства, без якого не можуть, не повинні люди жити на землі – це любов, любов до Бога і любов один до одного, яка подібна любові до самого себе. Він покликав людей іти за Собою в ім’я їх вічного спасіння, щоб бути навіки з Ним, і в Своїй особі явив нам досконалий зразок Божественної досконалості. Воскреслий з мертвих для того і приходив, щоб всі люди спаслись і ніхто не загинув для життя вічного (Ін. 3:15). Господь заповідав нам бути співстраждальними і милостивими. Ця чеснота повинна бути постійним супутником нашого життя. По слову Іоанна Золотоустого, милосердя і співстраждання відкривають перед носіями цих чеснот двері небесного царства. Наскільки це актуально, досвідно в ці страшні дні війни переживає в своєму серці кожен із нас. Принесену за нас Хресну Жертву, і послідуюче за нею Воскресіння, ми повинні славити не лише своїми гімнами і піснеспівами, не лише словами, а перш за все своїм євангельським, християнським життям.

Минуло більше року, як в наше мирне і розмірене життя спустошливим і вбивчим вихором, зі смертоносним свистом ракет і гуркотом танків увірвалася війна. Вона не оминула жодної домівки, жодного серця, жодного розуму. Її кривавим жнивом стали і стають кращі сини та доньки України.

Мільйони наших братів і сестер залишились без даху над головою, без засобів до людського існування, полишили свої домівки тікаючи від жахів війни, шукаючи притулку за кордоном, стаючи біженцями і вимушеними переселенцями. Це вже друга Пасха, яку ми іменуємо таким страшним, і ще донедавна незнайомим і дивним для нас іменуванням – «Пасха під час війни». Яка ж її особливість сьогодні, окрім духовної радості про Христа Воскреслого? Всяка війна – це суд Божий. Споглядання і терпіння страждань, утисків і позбавлень – це випробування на євангельську і християнську зрілість. Ще зовсім недавно ми слухали оповідь Христа Спасителя про Страшний суд. Цей суд і підготовка до нього відбувається постійно з часу проголошення цих слів. Слова Спасителя слід нести в своєму серці і розумі все своє життя, а не згадувати про них лише в підготовчу до Великого посту неділю. «… голодним був Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; чужинцем був, і прийняли Мене; нагим, і одягнули Мене; нездужав, і відвідали Мене; в темниці був, і прийшли до Мене». Ще рік тому ми в своїй безпечності  сказали б: «Господи! Коли ми бачили Тебе голодним…, спраглим…, чужинцем…, недужим…, в темниці…?» Сьогодні ми бачимо Господа в в морі людського горя і сліз. Сьогодні ми стоїмо перед реальністю євангельських істин любові і милосердя, яких просить від нас Христос, ради яких він розіп’явся і воскрес. «… оскільки ви зробили це одному з братів Моїх менших, то зробили Мені» (Мф. 25).

Сьогодні ми святкуємо і молимось під відносно мирним небом. Його тримають ціною власного життя наші мужні військові. Доземний їм за це уклін і подяка. Наш обов’язок підносити за них свої щирі молитви і особливо в ці пасхальні дні, коли Господь прихилив небо до землі. Вірю, що наступну Пасху ми святкуватимемо після перемоги нашого христолюбивого українського народу над агресором-антихристом. Київщина вповні пізнала на собі «боголюбивість» московитів. Вічна пам'ять полеглим героям-захисникам нашої землі та всім невинно закатованим і замордованим нашим братам і сестрам.

Господи Ісусе Воскреслий, що переміг смерть і диявола позбавив влади! Зміцни силою Твоєю побожний народ наш, благослови його справи, примнож славу його перемогою над ворогом. Зміцни всемогутньою Твоєю правицею нашу державу, збережи військо, пошли ангела Твого на зміцнення захисників народу нашого, подай нам усе, що просимо для спасіння; примири ворожнечу і мир справедливий утверди. Тим же, кому судив Ти покласти душу свою на війні за віру православну, побожний народ наш і державу, прости їхні провини і в день праведної Твоєї відплати подай вінці нетління.

 

Возлюблені у Христі Воскреслому отці, браття і сестри!

Ще і ще раз вітаю Вас із світлосяйним Великоднем!

Христос воскрес, і світло Воскресіння наповнює щастям православну віруючу душу. В цих двох словах святкового вітання „Христос Воскрес” ми виражаємо всю сутність нашої віри, всю міць і нерушимість нашої надії на Господа Бога, відчуття всієї насолоди і всього блаженства нашого життя з нашим Спасителем.

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

 

+ОЛЕКСАНДР,

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ І ВИШНЕВСЬКИЙ

ПАСХА ХРИСТОВА 2023

Єпархіальне пасхальне вітання митрополита Переяславського і Вишневського Олександра (2023 р.)