Царство Небесне

Царство НебеснеВсім добре відоме словосполучення «Царство Небесне». Власне, Царство Небесне – це те чого прагне кожна віруюча людина, це мета і результат нашого буття, нашого вдосконалення, нашого церковного шляху. Це повернення до втраченого на зорі людської історії Раю – безпосереднього богоспілкування, «найповнішого причастя в невечіньому дні Царства» Божого.

Початок святого Євангелія, устами Пророка і Предтечі Господнього Іоанна, який провозвістив грядущого Христа, перше місце відводить  саме Царству Небесному: «покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне»(Мф. 3:2). Що ж це за Царство і якими шляхами та методами воно досягається?

Царство Боже – наше добровільне і радісне служіння Богу

Слово царство в біблійних книгах має два значення: «правління царя» і «територія підвладна цареві». Згаданий нами євангеліст Матфей 32 рази використовує вислови Царство Небесне і 5 разів Царство Боже, інші євангелісти використовують лише словосполучення Царство Боже. Ці два висловами по своїй суті є тотожними. Царство Боже являє собою абсолютну владу або господство чи державу Бога над видимим і невидимим світом. Деякі місця священних книг  показують, що поняття Царство Боже має ще один смисл: це влада Господа Бога над нами, Якому ми себе з власної волі підкоряємо і якому добровільно і з радістю служимо.

Царство Христове  «не від світу цього»

Куди приходить, де знаходиться і перебуває Христос, там і наступає Його Царство, яке «не від світу цього» (Ін. 18:36). Це самий головний пункт розходження між Ісусом Христом і тими, хто очікував в лиці Месії приходу земного царя, який знищить усі царства і створить із всього людського роду єдину державу. На такі сподівання Спаситель відповів: «Царство Моє не від світу цього; якби від світу цього було царство Моє, то служителі мої подвизались би за Мене, щоб я не був виданий іудеям; але нині Царство Моє не звідси» (Ін. 18:36) – передає нам слова Христові євангеліст Іоанн.

Царство Боже – дар всім віруючим в Ісуса

Під час Свого земного служіння Спаситель поступово розкриває тайни Царства. Побачити його можуть тільки ті, хто народився звище від Духа (Ін. 3: 1-8). Воно не являється приналежністю одного іудейського народу, оскільки зі слів Ісусових «багато прийдуть зі Сходу і Заходу і возляжуть з Аврамом, Ісаком і Яковом в Царстві Небесному» (Мф. 8:11).

Всі віруючі в Ісуса Христа отримають Його в дар, відповівши на призив Господа: «Я заповідаю вам, Царство, як заповідав Мені Отець Мій» (Лк. 22:29) – повіствує євангеліст Лука, якому вторить апостол Павло: «ми просили і переконували  та благали діяти достойно Бога, Котрий покликав вас у Своє Царство і славу» (1Фес. 2:12). Воно зростає подібно «гірчичному зерну» (Мф.13:31) і подібно «заквасці» змінює життя (Мф. 13:33).

Для тих хто вірує в Євангеліє і покаявся Царство Боже проявляється уже нині, але у всій повноті прийде в майбутньому. Коли ж виповниться час і буде Друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа, Царство Боже встановиться в силі і славі, як про те повіствує Одкровення Іоанна.

Царство Небесне всередині нас

Господь визначає в Нагорній проповіді життя і стан тих, хто увійде в Царство Небесне словом «блаженство».  «Царство Боже всередині Вас є» (Лк. 17:21) – говорить Спаситель. І це є вказівка на той благодатний духовний стан, який може стяжати праведник. Преп. Іоанн Кассіан Римлянин пише «якщо Царство Боже всередині нас знаходиться, і це царство є праведність, мир і радість, то той хто їх має, той без сумніву, знаходиться в Царстві Божому».

Царство Боже – це оновлення Божественною благодаттю

Царством Божим називається дія благодаті Святого Духа в людині що увірувала в Іісуса Христа. Царство Боже це стан людського єства, оновленого Божественною благодаттю, це воцаріння Ісуса Христа в людському розумі і серці дією Святого Духа.. Царство Боже в цьому віці не приходить зовнішнім виглядом, але знаходиться всередині людини. Як ми вже говорили «Царство Боже, - за словом Спасителя, - всередині вас є».

Царство Боже в людині – це перебування Бога всередині людини, що любить Бога. «Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Одкр. 3:20).

Св. Іоанн Златоуст сказав: «Знайди двері свого серця, і ти побачиш що це двері в Царство Боже». Вселяючись в людину благодаттю Святого Духа, і перебуваючи в ній, Христос стає для неї за словом св. Симеона Нового Богослова «Путиводителем, Правителем, Вчителем, Вихователем, Предстателем, Помічником, Ізбавителем від всякого гріха».

Царство Боже є Святий Дух – це праведність мир і радість

Силою, яка створює в Царство Боже в людині є Благодать Святого Духа. Для християнина немає нічого дорогоціннішого за неї, оскільки з її допомогою, істинно віруючій у Христа душі належить від зіпсованого і порочного стану «перейти в стан інший, добрий, і нинішнє принижене єство змінити в єство інше, божественне, стати єством новим» (св. Макарій Єрипетський).

Саме тому апостол Павло сказав, що Царство Боже це «праведність і мир і радість в Дусі Святому» (Рим. 14:17). Ось саме тому святі отці називали саму благодать Святого Духа  Царством Божим, використовуючи слова Царство Боже і благодать як синоніми. «Царство Боже є Святий Дух», - говорили св. Максим Сповідник і св. Григорій Нисський. Для стяжання благодаті Святого Духа необхідним є християнський подвиг, через який проявляється рішучість людини жити в Бозі.

Святі - причасники Царства благодаті на землі

Святі, вже тут на землі, стають причасниками Царства благодаті. Розповідаючи про бесіду з преподобним Серафимом Саровським, Мотовилов говорить: «І коли я поглянув після цих слів в лице його, то напав на мене ще більш благоговійний страх.

Уявіть собі в середині сонця, в самій сяючій світлості його полуденного проміння, лице людини яка розмовляє з вами. Ви, наприклад бачите рухи його уст і очей, зміни в самих обрисах обличчя, відчуваєте, що хтось вас тримає руками за плечі, але не бачите не лише його рук, але і самого себе, і його самого, а одне лише осліплююче світло, яке простирається навколо…»

Мета християнського життя – стяжання дарів Духа Святого

Як же досягнути такого стану? По слову святого Серафима: «Так в стяжанні Святого Духа Божого і полягає істинна мета нашого християнського життя, а молитва, бдіння, піст, милостиня і інші добрі справи які ми робимо заради Христа – це не ціль, а засоби для стяжання Святого Духа. Стяжавши, отримавши Духа Святого ми і стаємо співпричастниками Царства Божого, Царства Небесного, Царства Христового.

Хранителькою і подателькою дарів Духа Святого у Святих Таїнах, є Свята Христова Церква, яку Він стяжав Кров’ю Своєю  та відкрив двері до неї, а через неї і до Свого Царства, усім нам, віруючим в Ім’я Його.


Друк