20-23 травня в Петропавлівському храмовому комплексі на березі озера Святе, що у селі Озерне на Чернігівщині, відбувся виїзний семінар для духовенства.
За сприяння Синодального управління у справах молоді Православної Церкви України священнослужителі з різних єпархій зібралися для духовного ретриту - гуртового усамітнення, молитви та навчання. Від Переяславсько-Вишневської єпархії участь взяли протоієреї Павло Лисенко, Олександр Ярмольчик та Юрій Чічак.
Ініціативною групою, головною темою для обговорення була обрана тема: "Духівництво. Сповідь та покаяння". Два архієреї, десять священників та три диякони, в товариській обстановці, провели бесіди, присвячені різним аспектам духівничого служіння. Спільна молитва, зокрема, включала Ісусову молитву та ісихію, мовчання перед молитвою та після неї, молитовне розмірковування на уривок зі Святого Письма.
Учасники ретриту, через відеозв'язок поспілкувалися з досвідченими грецькими духівниками, священиком Николаосом Дуліґерісом (Афінська митрополія Еладської Православної Церкви) та єпископом Ольвійським Епіфаніосом, вікарієм Київської митрополії Православної Церкви України. Через перекладача ігумена Іова (Ольшанського), священнослужителі дізналися про особливості грецької традиції духівництва, відношення до таїнств Сповіді та Євхаристії.
Кілька окремих тез з цього спілкування:
Ми повинні “подорожувати” разом з людиною. Спочатку ми підказуємо їй на базовому, наприклад, сімейному рівні: намагайся менше сваритися, більше дослухатися; але потім, коли людина починає виконувати базові речі, ми піднімаємо її на вищий, а потім ще на вищий щабель - тоді в нашу розмову більше входить духовність. Бо якщо людина на базовом, побутовому рівні, не вміє контролювати себе і стримувати своїх емоцій, то підвищувати її на рівень духовності немає ніякого сенсу;
- Страх, сором та провина, тобто залякування покаранням Божим і нав'язування почуття сорому та провини - це найгірший спосіб духовного керівництва, найгірший спосіб вплинути на людину. Він блокує людину, і вона не здатна сприймати божественну благодать. Відчуття провини - дуже важлива і потрібна емоція, яка говорить нам, що ми робимо неправильно, але якщо вона “головує”, то часто паралізує інші почуття, які ведуть людину Христа. Почуття провини може бути гарним “слугою”, але дуже поганим “господарем”;
- Щоб почати духовне керівництво, треба перестати боятися Бога, тобто сприймати Його як того, хто, коли ми щось згрішимо, відразу буде нас карати, інакше ми не зможемо допомогти людям боротися зі страхами і почати любити Бога. Там, де є такий страх, любові немає місця;
- Духівництво не може бути ліберальним чи консервативним - має бути живий досвід, який священник здобув особисто і яким ділиться;
- Духівник - це вчитель. Немає сенсу ходити до вчителя, якщо немає духу учнівства;
- Сповідь не пропуск до Причастя, вона - для повернення людини у Церкву, від якої вона через важкий гріх відпала;
- Не стільки важливо, яким чином молитиметься людина, як важливий сам факт, що вона молиться;
- Молоді люди сьогодні більш щирі на сповіді, аніж старші.
На третій день в Петропавлівському храмі була звершена Божественна літургія, яку очолив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній. Ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості протоієрей Георгій Коваленко провів лекцію на тему: "Публічна теологія, або Богослівʼя в суспільному контексті", про місце патріотизму у християнському житті, про імперське насліддя у православній традиції та можливості його подолання.
Впродовж усіх днів семінару священники в невимушеній обстановці спілкувалися на теми, що турбують, ділитися наболілим та обмінювалися досвідом.
Наостанок митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір вислухав від учасників зауваження і пропозиції, адже на меті стоїть, щоб такі зустрічі регулярно проходили для навчання і оновлення покликання священства.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
Читайте нас у Facebook!