Велике паломництво вірян Православної Церкви України до святинь Греції: день за днем (+фото)

Триває велике паломництво вірян Православної Церкви України до святинь Греції

9 листопада, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, розпочалося велике паломництво вірян Православної Церкви України до святинь центральної Греції. Групу очолюють митрополит Вінницький і Барський Симеон та митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.

День другий

10 листопада, на другий день перебування у Греції паломницької групи, було заплановане відвідання монастирів Метеори на півночі країни.

Дорогою паломники зупинилися у селищі Кастраки, що знаходиться біля підніжжя Метеор, неподалік від міста Каламбака. Тут віряни з України відвідали ранкове богослужіння та помолилися за Божественною літургією у місцевому храмі святих апостолів Петра і Павла. На запрошення настоятеля отця Іоана, владики Симеон та Олександр молилися за літургією у вівтарі. По закінченню богослужіння, поспілкувавшись зі священиком і подякувавши йому за теплий прийом, архієреї з паломниками направилися до монастирів Метеори.

Метеора - незвичайне явище навіть без своїх монастирів, відомих на весь світ тим, що стоять на вершинах нерукотворних кам'яних «веж», які немовби виростають з землі на Фессалійській рівнині. Геологи вважають, що ці «вежі» утворилися тисячі років тому в процесі поступового обміління величезного озера, що покривало колись всі навколишні землі.

Найвища «вежа» піднімається на 415 метрів над містечком Каламбака і називається Платілітос. На ній стоїть монастир Велика Метеора. Назва Метеора (буквальне значення – «висить між небом і землею») в наші дні відноситься до всього комплексу величезних кам'яних стовпів, а спочатку це було лише назва монастиря на «вежі» Платілітос, надана йому в XIV столітті його засновником преподобним Афанасієм. Всього у монастирському комплексі Метеор нараховуються 24 монастирі, але на даний час діючими є лише шість з них. Українські паломники побували і помолилися біля святинь у трьох монастирях: святого Стефана, святого Варлаама та Преображенському монастирі або як називають, Великому Метеорі.

Цього ж дня українські паломники відвідали монастир Богородиці «Милуючої», що бу в заснований 1962 року в селі Ксіньяда Фтотіадської Митрополії. У видінні місцевому восьмирічному хлопчику явилася Божа Матір і відкрила, що під землею тут знаходиться Її ікона. У 1954 році дійсно була виявлена ікона Богородиці, яку знайшли закопаною в землі. На іконі є напис «Матір Бога Милуюча». Ця ікона є головною святинею Ксіньядского монастиря, названого на її честь.  Ігумен обителі отець Афанасій з великою радістю зустрів паломників з України. Перед іконою Божої Матері був звершений молебний спів. Отець Афанасій розповів гостям про історію чудотворного образу.  Після храму спілкування продовжилося за традиційним для грецьких монастирів частуванням кавою та солодощами. Отець Афанасій розповів, що до ікони Божої Матері у його обитель приїжджають багато людей. Серед них – велика кількість тих, хто не має дітей і звертається по допомогу до Пресвятої Богородиці. Як повідомив Ігумен, ним зафіксовано вже понад 1600 випадків, коли молитва перед іконою «Милуюча» про народження дітей були почуті. Під час спілкування з отцем Афанасієм митрополити розповідали йому про церковне життя в Україні, а потім паломники розмовляли із старцем про свої духовні питання, просили в нього молитов і благословення. Отець Афанасій передав запрошення паломникам з України відвідувати обитель ікони Божої Матері «Милуюча», де вони завжди зможуть знайти теплий прийом і духовну поміч. Ігумен запрошував владик і паломників також звершити у нього богослужіння, за що вони були йому вдячні і запевнили, що при нагоді обов’язково постараються зробити це під час наступних візитів до Греції.

День третій

11 листопада паломницька група прибула на о. Евбея, в містечко Нео Прокопіон. З 1924 року це місце стало відомо по всій Греції і в православному світі як місце останнього спочинку святих мощей святого праведного Іоанна Руського, який помер в турецькому рабстві у XVIII столітті. Цього святого шанують не тільки православні християни усього світу, але й самі турки.

У храмі в ім’я святого Іоанна, де спочивають його чесні мощі, ієрархи та духовенство Православної Церкви України звершили Божественну літургію. Богослужіння, яке відбувалося з благословення митрополита Халкіди Хризостома, очолили митрополити Симеон та Олександр. Під час відправи була прочитана молитва за мир в Україні. Усі паломники причастилися святих Христових Таїн. По закінченню Літургії ієрархи та священики відслужили молебень перед мощами праведного Іоанна Руського.

Від імені паломників митрополит Симеон висловив подяку Предстоятелю Еладської Православної Церкви Блаженнішому Архієпископу Ієрониму за підтримку Православної Церкви України. Також він подякував митрополиту Халкідському Хризостому за благословення звершити Літургію. Владика наголосив, що перша Літургія, яку відправили ієрархи та духовенство ПЦУ у Греції, відбулася у храмі, де перебувають мощі святого, котрий є близьким для православних українців не лише по вірі, а й за походженням, адже, як відомо, святий Іоанн народився у козацькій родині, в землях Війська Запорізького. Щира подяка була висловлена також настоятелю храму отцю Ніколасу за гостинний прийом та допомогу в організації богослужіння. Потому було проголошене многоліття Блаженнішому Архієпископу Ієрониму та Блаженнішому Митрополиту Епіфанію, митрополиту Хризостому, митрополитам Симеону та Олександру, духовенству і вірянам двох братніх Православних Церков України та Греції.

Після молебня святому Іоанну Руському владики та священики відслужили заупокійну літію на могилі колишнього настоятеля отця Іоанніса, який відійшов у Вічність рік тому і похований біля храму, де служив Богові впродовж 56 років. Багато паломників з України, які мали нагоду раніше відвідати Нео Прокопіон, зберігають добру пам’ять про священика. Зокрема і в паломницькій групі було декілька людей, яким випала честь особисто знати отця Іоанніса.

На завершення перебування у Нео Прокопіоні для українських паломників була організована трапеза, під час якої настоятель отець Ніколас розповів багато цікавих фактів про чудеса, що продовжують відбуватися по молитвах святого Іоанна Руського.

Після трапези паломники та настоятель обмінялися пам’ятними подарунками. Отець Ніколас ще раз передав слова вітання українським паломникам від митрополита Халкідського Хризостома і вручив від його імені митрополитам Симеону та Олександру ікони святого Іоанна Руського. Отець Ніколас наголосив, що його архієрей і він сам підтримують Православну Церкву України і запрошують, українське духовенство та вірян на молитовне поклоніння своєму земляку. «Святі не мають поділу за національними ознаками і належать усім православним християнам, - зауважив він, - але справедливо буде, якщо ті, хто з цим святим єдині не лише по вірі а й за походженням, мають його шанувати найбільше!».

***

Після Нео Прокопіон паломницька група відправилася у монастир святого Давида Евбейського. У головному монастирському храмі на честь Преображення Господнього владики відправили молебень і приложилися до глави святителя Василія Великого, а також до глави засновника обителі преподобного Давида Евбейського і до ікони новопрославленого місцевого святого старця Якова. З благословення настоятеля монастиря для гостей з України приготували традиційне частування у монастирській трапезній. Залишаючи обитель владики подякували братії за теплий прийом і обмінялися пам’ятними подарунками.

Преподобний Давид Евбейський народився в XVI столітті в прибережному селищі, напроти острова Евбея.  Вже в молодості за надзвичайну мудрість та лагідність його стали іменувати Давид Старець. Після арешту та катування турками святий оселився на Евбеї, де займався відновленням храму Преображення Господнього та заснував монастир. Благочестиве життя Давида привернуло до нього безліч учнів. Преподобний з величезною любов'ю ставився до всіх, хто до нього приходив і щедро роздавав монастирське майно бідним людям, не розділяючи їх на християн і мусульман, гідних і недостойних. Після смерті святого на його могилі було сталося безліч чудес та зцілень.

День четвертий

12 листопада паломницьку групу прийняли в митрополії Фокіди, де гостей зустрів митрополит Феоктист та представники місцевого духовенства. Митрополити Симеон та Олександр подякували Його Високопреосвященству, а в Його особі Предстоятелю та всій ієрархії Еладської Церкви, за підтримку Православної Церкви України. В ході спілкування митрополити обговорили події в інших Православних Церквах в контексті їх ставлення до ПЦУ, розповіли про життя своїх єпархій, обмінялися інформацією для подальшої організації паломницьких поїздок духовенства та вірян до Греції. Митрополити Симеон та Олександр також запросили владику Феоктиста відвідати їхні єпархії. Окрім цього, митрополит Феоктист благословив на звершення богослужінь та відвідання святих місць у його митрополії.

День п’ятий

13 листопада паломницька група духовенства та мирян Православної Церкви України на чолі з митрополитом Вінницьким і Барським Симеоном і митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Вишневським Олександром, яка продовжує своє паломництво до святинь Греції, відвідала два знаменитих монастирі, розташованих поблизу м. Калавріта.

Першим на шляху паломників був монастир Мега Спіліон (Велика печера), який є найстарішим монастирем Греції (побудований в 362 році). Він стоїть на краю обривистої, неприступної скелі, височіє на висоті 120 метрів над ущелиною Вураікос. За переказами, він був заснований двома братами ченцями з Салонік - Симеоном і Феодором, після того, як вони виявили чудотворну ікону Богородиці «Праворучиця», написану євангелістом Лукою. Помолившись перед святинями монастиря, паломники оглянули експонати музею, який створений при обителі, де зберігаються численні релігійні реліквії і стародавні артефакти, що становлять національне надбання: традиційні костюми, старовинні рукописи, мініатюри, дорогоцінний золотий хрест, гравюри і портрети.

***

Після монастиря Мега Спіліон паломники вирушили в монастир Агіа Лавра, який був побудований в 961 році на горі Хелмос (на висоті 961 метр). Всесвітньо відомим монастир став в період Грецької національно-визвольної війни. Саме тут вперше 25 березня 1821 року пролунав знаменитий заклик грецьких революціонерів «Елєфтерія і Танатос» (Свобода або смерть), що ознаменувало початок повстання проти Османської імперії. У той же день митрополит Герман Патрський звершив славослів'я, благословив Лавароне (прапор) грецького національного повстання і привів до присяги Пелопонеських повстанців. Тоді ж революційний прапор було піднято митрополитом Германом під платаном за воротами монастиря.

Сьогодні на території монастиря працює історичний музей, в якому зберігаються цінні історичні реліквії: книги, документи, ікони, картини і т.д. Серед найбільш цікавих експонатів можна виділити інкрустоване діамантами Євангеліє, облачення митрополита Германа, шовкові тканини 16 століття зі Смирни і Константинополя з вишивкою золотими і срібними нитками. Тут же можна побачити грецький революційний прапор, який ознаменував початок визвольної війни за незалежність Греції в 1821 році. Паломники оглянули храми і музей монастиря. Але головна їх увага була зосереджена на святинях обителі. У монастирі Агіа Лавра знаходиться глава св. Олексія, чоловіка Божого, яка була передана у дар візантійським імператором Мануїлом Палеологом в 1398 році, а також глава св. праведного Філарета Милостивого. Митрополити Симеон і Олександр звершили молебень перед святинями, після чого до чесних глав приложилися члени паломницької групи. Під час молебню, як і у всіх місцях, де українські паломники здійснювали богослужіння, звучали молитви про Україну та мир в нашій країні. Залишаючи обитель Агіа Лавра, архієреї від імені всієї паломницької групи подякували братії монастиря за прийом.

***

Відвідавши грецькі монастирі Агіа Лавра і Мега Спіліон, паломницька група прибула в м. Калаврія. 13 грудня 1943 року тут відбулися події, названі пізніше «Трагедія в Калаврії». 117-я єгерська німецька дивізія оточила містечко, бажаючи помститися за вбитих партизанами товаришів по службі. Увійшовши в Калавріту, німці замкнули всіх жінок і дітей до 12 років в школу і зібрали все чоловіче населення старше 12 років на пагорбі над містом. Чоловіків та юнаків розстріляли. Врятуватися вдалося лише 12 людям. Потім німці підпалили школу, але деяким жінкам і дітям вдалося вирватися з вогню і сховатися в горах. В цілому в ході цих репресій було вбито 1200 чоловік. На наступний день німці підпалили монастир Святої Лаври, раніше вже спалений турками в роки Визвольної війни. Пізніше на місці розстрілу і поховання убитих був побудований меморіал. Паломники вшанували пам'ять загиблих. Митрополити Симеон і Олександр з духовенством звершили біля Меморіалу заупокійну молитву за невинно вбитих жертв трагедії.

***

В той же день паломницька група відвідала собор святого апостола Андрія Первозванного в м. Патри. Метою відвідин було молитовне поклоніння до чесної глави апостола та хреста, на якому святий Андрій прийняв мученицьку смерть.

Собор св. Андрія Первозванного є найбільшим православним храмом Греції і другим за величиною на Балканах. Місце для будівництва собору було обрано не випадково - саме тут апостол провів останні роки свого життя і прийняв мученицьку смерть.

Архієреїв, духовенство і мирян з України зустрів настоятель храму протопресвітер Микола Скіадаресіс, який передав паломникам благословення і вітання від голови Патрським Митрополії митрополита Хризостома.  Після екскурсії було відслужено молебень, який очолили митрополити Симеон і Олександр, і члени паломницької групи вклонилися святиням. Після молитви українські архієреї звершили молебень і вклонилися перед ракою з мощами святого апостола Андрія Первозванного, яка знаходиться в старій церкві, розташованій поруч з собором.

Під час молитви паломників перед чесною главою святого апостола Андрія невідомий чоловік зробив спробу спровокувати конфлікт, викрикуючи образи на адресу православних українців. Однак ця спроба зазнала провалу, завдяки спокійному пастирському напоумленню, яке порушнику порядку зробив настоятель собору протопресвітер Микола Скіадаресіс. Священник спокійно, але твердо вказав порушнику, що храм це місце для молитви, а не для криків і неподобства і запропонував йому молитися самому або вийти, щоб не заважати приносити молитви Богу тим, хто прийшов до храму саме з цією метою. Спокійні пастирські слова подіяли і після хвилинної бесіди зі священиком порушник порядку залишив храм. Паломники під час інциденту продовжували молитися, щоби Господь упокорив тих, хто шукає поділу, а не прагне до єдності Православної Церкви.

***

Після відвідин собору апостола Андрія Первозванного паломницька група побувала у храмі святителя Миколая в м. Патри, де гостей радо зустрів настоятель архімандрит Полікарп. Паломники мали можливість тут прикластися до мощів святого великомученика Пантелеймона священномученика Полікарпа Смирнського, святого апостола Матфея, святителя Миколая та частки дерева Животворящого Хреста Господнього.

День шостий

14 листопада митрополити Вінницький і Барський Симеон і Переяслав-Хмельницький Олександр співслужили Божественну літургію з ієрархом Елладської Православної Церкви митрополитом Фокідскім Феоктистом в монастирі в ім’я святого Августина Іппонійського та Серафима Саровського в Етолії. Архіпастирям співслужили настоятель обителі архімандрит Нектарій (Мулатсіотіс), священнослужителі з паломницької групи Православної Церкви України.

Молитви і Святе Письмо під час відправи були прочитані українською мовою. Хор братії виконав кілька піснеспівів, в той час як інші прозвучали у виконанні хористів з числа паломників. Майже всі учасники паломницької групи в цей день приступили до Святого Причастя. Серед причасників було багато монахів з числа братії монастиря.

Після закінчення богослужіння митрополити Симеон і Феоктист обмінялися вітальними словами. Український ієрарх говорив про те, наскільки важливою зараз є підтримка, яку Православній Церкві України надає Елладська Православна Церква. Як підкреслив владика Симеон, з різнобічної підтримки, головною зараз є саме духовна молитовна підтримка і спільне причастя Тіла і Крові Христових. Митрополит Феоктист в свою чергу подякував українським паломникам за візит. Грецький ієрарх наголосив, що саме прагнення до єдності а не поділу і відокремлення один від одного є ознаками справжньої віри і благочестя. Його Високопреосвященство висловив побажання, щоб з Божою поміччю це скоріше зрозуміли ті, хто через свої земні амбіції готовий жертвувати єдністю всієї Церкви Христової. Архімандрит Нектарій також привітав гостей і підкреслив, що для нього і для насельників його обителі велика честь приймати у себе ієрархів, духовенство та паломників з Православної Церкви України. Він запевнив, що двері його обителі завжди будуть відкриті для них і запросив в подальшому частіше приїжджати на святкування і просто з паломницькими візитами. Митрополити Симеон і Олександр також взаємно запросили владику Феоктиста і отця Нектарія в свої єпархії з дружнім візитом.

Після трапези братія показала гостям обитель, яка славиться своєю відносно молодою (з 1991 року), але наповненою чудовими подіями історією, пам'ятками, серед яких найбільша в світі дзвіниця (400 дзвонів і 62 дзвіночка), а також соціальною інфраструктурою, призначеною для виховання молодого покоління.

Після відвідин монастиря преподобного Серафима Саровського українські паломники побували у жіночому монастирі преподобного Нектарія Егинського, який заснований тим же архімандритом Нектарієм (Мулатсіотісом). В обителі гостей з християнською любов'ю зустріли сестри на чолі з ігуменею Монікою. Після молитви в головному храмі монастиря і екскурсії по його пам'ятках, сестри пригостили прочан і під час частування спілкувалися з українськими архієреями, жваво цікавлячись подробицями подій в церковному житті України. Ігуменя також передала запрошення духовенству і мирянам Православної Церкви України відвідати їх обитель.

День сьомий

15 листопада, в перший день Різдвяного посту за новоюліанським календарем, за яким живе Елладська Православна Церква, з благословіння Предстоятеля Еладської Церкви Блаженнішого Ієроніма, архієпископа Афінського і всієї Еллади, на запрошення настоятеля храму в ім'я мучениці Марини у Афінах архімандрита Серафима Димитріу, паломницька група відвідала його парафію, де взяла участь у Божественній літургії. Митрополитам Смеону і Олександру, які очолюють паломництво, співслужили вікарний єпископ Предстоятеля Елладської Церкви Константіос, єпископ Андруський, та духовенство парафії.

***

В цей же день українські паломники відвідали храм апостола Луки у місті Фіви, де був похований святий євангелист. Про місцезнаходження мощів апостола Луки стало відомо за великою кількістю зцілень, які тут відбувалися. Багато було зцілень у тих, хто страждав на хвороби очей та зору. Син рівноапостольного Костянтина Великого, імператор Констанцій, дізнавшись від одного ахайского єпископа, що мощі святого Луки спочиває в Фівах, у 356 році наказав перенесені перенести мощі в столицю. Проте місце першого поховання апостола Луки у Фівах донині є місцем паломництва. В церкві на давньому цвинтарі, праворуч від вівтаря, стоїть перша гробниця апостола.

***

Потому паломники відвідали монастир Х-го століття Осіос Лукас або обитель преподобного Луки Стіріота.

Монастир розташований на західних схилах гори Гелікон, приблизно у 40 км від м. Дельфи. Він відомий своїми мозаїками часів Македонської династії, виконаними в стилі «македонського ресесансу». В середині Х століття на цьому місці подвизався преподобний Лука Стіріотіс (+953), який й заснував обитель. В 941 р. святий передбачив звільнення Криту імператором Романом II. Коли за двадцять років пророцтво справдилося, імператор наказав побудувати в монастирі кафолікон по образу Святої Софії Константинопольської (церква святого Луки). У 1990 р. обитель була занесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні монастир також є музеєм Візантійського мистецтва.

Українські паломники вклонилися чесним мощам преподобного Луки та оглянули храми обителі та унікальні фрески і мозаїки.

***

Це був останній день великого паломництва до Греції.

 

Велике паломництво вірян Православної Церкви України до святинь Греції день за днем (+фото)


Друк