2 серпня митрополит Переяславський і Вишневський Олександр в храмі в ім'я святителя Миколая Чудотворця у селі Русанів Броварського району звершив чин відспівування воїна Руслана Латуша, який віддав життя, боронячи Україну, її свободу та незалежність.
Владиці співслужили священники єпархії.
Сержант Руслан Латуш — вогнеметник 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-го штурмового батальйону військової частини А7400. Свій останній бій захисник прийняв поблизу населеного пункту Любицьке Запорізької області. 18 липня під час виконання бойового завдання внаслідок удару FPV-дрона Руслан отримав поранення, несумісні з життям. Захисникові було 46 років.
«В сьогоднішній недільний день, в який ми згадуємо черговий раз подію Воскресіння Христового, звершуючи Божественну літургію, згадуючи прихід Спасителя у цей світ, згадуючи Його розп'яття, Воскресіння і зішестя на небеса, ми відзначаємо кожної неділі малу Пасху. Ми згадуємо про те, що Христос воскрес, і це стало запорукою воскресіння кожного із нас. В Символі віри, який ми читаємо щоденно і за богослужінням зокрема, ми згадуємо слова про те, що ми очікуємо воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Запорукою цьому якраз і є Воскресіння Христове, яке ми сьогодні згадуємо і споминаємо.
В сьогоднішній день ми проводжаємо від цього тимчасового життя людину, котра переступила поріг вічності від життя до життя і проводжаємо у життя вічне. Вічне життя, в якому за вірою Церкви, за тими піснеспівами і молитвами, якими ми підносимо від імені спочилого, немає ні смутку, ні печалі, ні скорботи, але життя безскінченне і з Господом, Який є початком, Альфою і Омегою і кінцем всього сущого на землі. В Святому Письмі, яке було сьогодні прочитано, ми чули, що немає більше тої любови, як хто покладе душу свою за друзів своїх, за ближніх своїх. Христос сказав до своїх учнів перед своїми стражданнями: "Не називаю вас рабами, бо раби не знають, що робить їхній господар, але називаю вас друзями". І саме за друзів, якими є всі ми через апостолів, друзів Христових, Господь приймає смерть, але і воскресає, показуючи, що смерті більше не існує, існує тимчасовий період, коли ми зустрінемося знову, але в нев'янучому дні Царства небесного, у нетлінному світлі, невечірньому світлі божественної благодаті.
"Ви не раби, бо раби не знають, що робить господар їхній, але Господь називає їх друзями", таким другом Христовим являється і кожен із нас, і зокрема новоспочилий воїн Руслан, з яким ми сьогодні тут прощаємось, але на зустріч із яким у грядущому і майбутньому віці ми віруємо і надіємось. Він виконав досконало заповідь, про яку Господь сказав, що немає більшої тої любови, хто душу свою положить за ближніх своїх. Ми сьогодні згадуємо і знаємо храми, освячені на честь святих воїнів: Георгій Побідоносець, Димитрій Солунський, Іоан Воїн, Феодор Тирон, Феодор Стратилат, Микита Воїн — дуже великий сонм святих мучеників-воїнів, котрі виконали досконало заповідь Господню про захист свого ближнього і своєї Батьківщини від ворогів. Сьогодні в цьому ряду я певен, що стоїть і нині відспіваний нами воїн Руслан.
Ті, кого ми вважаємо і шануємо як святих, ті, хто виконали Господню заповідь і виконали досконало євангельські заповіді, ми їх називаємо святими, тобто обраними, ті, котрі сьогодні уже моляться за нас. Будемо ж звертатися з впевненістю, що і воїн Руслан сьогодні також стоїть в їхньому ряду і також молиться за нас.
Церква — це боголюдський організм, вона є земною і є небесною, але в цілому складає одне ціле, оскільки в Бога немає мертвих, у Бога всі живі — що ми живемо тут на землі, що вони перебувають у нев'янучому царстві Отця небесного.
Будемо молитися за новоспочилого воїна Руслана, він же, хай в свою чергу, предстоячи перед лицем Господнім, молиться і за нас, щоб Господь подав мир, щоби жертву, яку він приніс, а це найбільша жертва — це його життя, за те, щоби життя згідно із словом Іоана Золотоустого жило, він виконав цю заповідь і він приніс цю жертву, а отже, і удостоїться царства Божого.
Нехай він, перебуваючи в Небесному царстві, просить у Бога про найшвидше закінчення цієї безглуздої війни, про те, щоби Господь послав мир, і ми в цьому нашому земному житті мали можливість під мирним небом звершувати те, що Господь заповідав: доглядати за богодарованою нам землею, щоби засівалася вона хлібом, як ми бачимо на цьому стязі, під блакитним небом, а не засівалася металом, осколками, мінами, ракетами.
Вічна пам'ять новоспочилому воїну Руслану! Царство Небесне! Вічний спокій! Амінь», - сказав митрополит Олександр в своєму слові.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям і тим, хто знав Руслана. Нехай упокоїть Всемилостивий Господь його душу з праведними!
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
Читайте нас у Facebook!