Михайлівський Золотоверхий собор – головний храм однойменного монастиря та головний храм Православної Церкви України. Закладений «літа 1108 від Різдва Христового», храм невдовзі підніс свої золоті бані над Старокиївською княжою горою. Фундатором собору став князь Святополк Київський, у хрещенні Михаїл, онук благовірного князя Ярослава Мудрого. Собор був духовним осердям Києва понад вісім століть, переживши навіть Батиєву навалу у 1240 році. Але злочинства радянської влади пережити не судилося. Після перенесення 1934 року столиці УРСР із Харкова до Києва, почалося нищення київських храмів. Михайлівський Золотоверхий собор підірвали, плануючи на його місці звести урядові квартали. Ці плани не були втілені в життя, а фундамент знищеного собору понад пів століття чекав на відродження святині, яке розпочалося у 1990-х роках. 20 років тому, у 2000-му році, на День Києва, відновлений Михайлівський Золотоверхий собор було урочисто освячено.
31 травня, у 7-му Неділю після Пасхи та день пам’яті святих отців Першого Вселенського собору, Божественну літургію у Михайлівському Золотоверхому соборі очолив Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Йому співслужили: митрополита Переяславський і Вишневський Олександр, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, намісник обителі архієпископ Вишгородський Агапіт, братія монастиря та гості у священному сані.
Напередодні митрополит Олександр співслужив Предтоятелеві за святковою всенічною.
