25 травня на вході на археологічні розкопки на Поштовій площі активістами було встановлено Поклонний хрест, яким, за словами ініціаторів, фактично було закріплено національний статус пам'ятки історії та археології "Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва". Цей хрест є тимчасовим пам'ятником, що свідчить про великі історичні події, що сталися тут за часів хрещення Київської Русі-України.
Для громади Києва факт встановлення Хреста важливий тому, що тепер на Поштовій площі точно буде Музей археології та історії, в якому представлена експозиція, присвячена знаменним подіям давнини, а не банальна торгівля товарами широкого вжитку. Ще до недавнього часу на Поштовій площі збиралися побудувати підземний торговий центр. Восени минулого року Київрадою було прийнято рішення про необхідність внесення змін до договору про будівництво торгового центру, які передбачають створення музею. А з початку 2019 року будівництво торгового центру було заморожене за клопотанням прокуратури в рамках кримінального провадження.
Національний статус був наданий ділянці площею близько 6 тис кв.метрів постановою № 410 «Про зміну категорії пам'ятки культурної спадщини», винесеним Кабінетом Міністрів України на його останньому засіданні – 22 травня 2019 р. У прийнятому документі йдеться про те, що пам’ятка місцевого значення отримала національний статус та їй було присвоєно охоронний номер 260094.
«Поштова Площа – унікальний осередок України-Руси», - зазначив на своїй фб-стрінці міністр культури України Євген Нищук. – «Відтепер «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва», а в народі просто «Поштова» став пам’яткою археології та історії НАЦІОНАЛЬНОГО значення!».
Зазначимо, що надання національного статусу місцю археологічних розкопок на Поштовій площі громада Києва, науковці, релігієзнавці наполегливо домагалися протягом року.
В червні 2018 року громада вийшла на безстроковий страйк на площу, вимагаючи припинити руйнівне для археологічних розкопок будівництво торгівельного центру, а ініціатор боротьби за збереження унікальної історії площі – краєзнавець Анабелла Моріна оголосила голодування. В результаті 15 липня Верховна рада прийняла Постанову, якою рекомендувала надати Поштовій площі національний статус та створити національний музей.
Завдяки археологічним та історичним дослідженням стало зрозуміло, що Поштова – це надзвичайне місце, яке мале велике значення для наших предків, що пам'ять про це не зникла за століття. З’ясувалось, що традиції та літописи пов’язують цю територію із місцем найвідоміших подій часів Київської Русі – IX-Х ст., коли в київську гавань на Почайні до княгині Ольги прибували іноземні посли із Візантії, наші предки повергли язичницьких ідолів з гори по Боричеву узвозу до Ручая, а потім князь Володимир наказував киянам йти хреститись на річку Почайну.
Знайдені археологами артефакти свідчать про те, що на цій ділянці за часів Київської Русі – ХІ-ХІІІ ст. вирувало активне міське життя. Саме тут знайдені залишки Хрещатицкої брами Києва, Боричеву узвозу, вулиці ХІ-ХІІІ ст., митниці. Картографічні та археологічні дані свідчать про існування на цій ділянці річкового русла, яке співвідноситься із літописним Ручаєм та Почайною. Крім того, саме тут, на Поштовій площі, у 1888 р. офіційно відзначалося 900-річчя Хрещення, коли багатотисячним натовпом була зайнята все від Чортова Беремища (зараз лінія Фуникулера, а у 988 році – Боричев узвіз) до території майбутнього Пішохідного мосту.
5 вересня 2018 року за рекомендацією Експертної ради Міністерства культури України та з метою надання пам’ятці національного статусу за видом «історія» було проведено Міжнародну наукову конференцію «Поштова площа: історичний та культурний вимір», організаторами якої виступили Інститут історії, Інститут філософії, Центр археології Києва Інституту археології НАНУ за підтримки Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ.
Матеріали конференції надали змогу групі вченим Національної академії наук України з Інституту історії (Олександр Алферов), Інституту філософії (Людмила Філіпович, Анатолій Колодний), Центру археології Києва Інституту археології (Михайло Сагайдак), а також голові ГО «Громадський Рух «Почайна» розробити наукову документацію для надання пам’ятці на Поштовій площі національного статусу за видом історія. Протягом декількох місяців ця документація проходила погодження на консультативних та експертних радах та нарешті була прийнята Міністерством культури.
В день Києва Микола Коханівський, голова батальону "ОУН", Мария Шиліна, представник ГО "Почайна", Олександр Юрченко, голова ГО "Чорна Рада", офиційно звернулись до митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра з проханням освятити хрест, встановленний на вході на місце археологічних розкопок, саме там, де у давнину було річище притоки Почайни та яке є найбільш ймовірному місці хрещення киян за Князя Володимира.
Кошти на придбання цього хреста громада зібрала за добу. За словами активістів, наразі хрест є тимчасовим пам’ятним знаком, встановленим до влаштування музею на цій території. А завдяки освяченню Хреста та цього місця виконана найголовніша задача: зберегти для майбутніх поколінь та передати нащадкам велику історію Києва та України.
***
Нагадаємо, що напередодні Великодня владика освятив хрест в гирлі річки Почайни на Оболоні
