Митрополит Переяславський і Вишневський Олександр у інтерв'ю Радіо НВ розказав про взаємодію владних та релігійних організації й карантинні правила для церков.
— Ми хотіли запитати про взаємодію світської влади і релігійних організацій, установ. Наприклад, є інформація про те, що місцева влада Почаєва проситиме уряд ввести надзвичайну ситуацію через критичне зростання випадків зараження коронавірусом. Як взаємодіяти, як бути? Як знайти ті важелі впливу, щоб священики таки дослухалися і могли вплинути якось на людей, які таки ходять до церкви попри те, що їм кажуть не робити цього?
— Я би розділив питання на дві частини. Перше із них, це потрібно все ж таки проводити системну освітню й інформаційну роботу до того, коли у нас трапляються проблеми. Треба з сьогоднішнього дня, маючи вже такий досвід, розпочати інформаційну освітню програму для релігійних діячів.
Друга частина. Так, дійсно на сьогоднішній день, коли ми вже бачимо, що існує проблема, потрібно, щоб держава всіма своїми силами і важелями на місцях займалася тим, що вона може зробити. Якщо релігійні діячі або їхні очільники не справляються самостійно, потрібно включати ті механізми, які необхідно в таких випадках включати. Відсторонювати певних осіб, звертатися до київського керівництва, яке повинно відсторонити певних осіб, призначити інших, хто вже буде виконувати свої обов’язки.
— Чи треба звинувачувати вже зараз, що називається постфактум, тих, хто таки порушив карантин, але пішов до храмів? Як би ви як духовний лідер порадили вашій пастві ставитись до тих, хто навіть пішов на такі небезпечні кроки?
— Ні в якому випадку цього робити не можна, нікого вже звинувачувати. Як то кажуть, звинувачувати пізно. Потрібно звинувачувати самих себе, оскільки ми вчасно не мали свідомості, як правильно поступати в таких обставинах. Навіть у мене було так. Мені сказано, що є певна небезпека. Я її сприймаю, але я її не сприймаю свідомо. Так само, мабуть, як і ви. Оскільки ми не мали досвіду.
Сьогодні, коли вже маємо досвід, ми повинні чітко усвідомлювати: пандемія, вона нікуди не подінеться, нікуди коронавірус не дінеться, якщо він з’явився, він буде модифікуватися, він буде знову приходити сезонно, можливо. Нам потрібно вже чітко усвідомлювати, як нам з цим жити далі. Тому що ми можемо звинувачувати певних священиків, певних лідерів, але ми ж не забуваємо, що не тільки в церквах є джерела зараження цим вірусом.
— Пропоную звернутися до питання, як нам із цим жити далі. Скажіть, як церква планує надалі хрестити, вінчати, ховати, причащати? Тобто здійснювати і таїнства і обряди.
— У такій ситуації, я думаю, що потрібно, щоб Канонічно-богословська Комісія при Священному Синоді разом із відповідними державними санітарними службами випрацювали нові або відновили старі правила, тому що епідемії виникали завжди. Правила певні вже існують. Але ми про них забули, тому що ми ними не користувалися. Я думаю, що їх просто треба буде прописати і видати циркулярними синодальними постановами для обов’язкового виконання на місцях.