Пасхальне вітання митрополита Переяславського і Вишневського Олександра (2022 р.)

 

 

 

Цьогорічне відзначення свята Пасхи Христової – разюче різниться від нашого звичного святкування, яке відбувалося в безтурботній радості, веселості, здоровому гуморі, щирості і відкритості до всіх і до кожного.

 

Щороку до свят Різдва Христового, Пасхи, з приводу інших значущих подій, керуючий архієрей звертається до духовенства та віруючих своєї єпархії з Посланням. Ці Послання, частіше всього, носять піетичний, розлогий, написаний високим стилем характер. Вони містять богословські розмірковування над подіями нашого церковного богослужбового календаря, доносячи до сердець віруючих, слова спільної радості про подію, що святкується. Нинішнє святкування Пасхи Христової потьмарене димом згарищ, гуркотом вибухів, плачем і сльозами дітей, материнськими стенаннями за невинно вбитими та закатованими синами та дочками України. Ті, хто іменують себе християнами, виявилися христопродавцями і христовбивцями, які перетворили за цьогорічний Великий піст – час покути і духовного відродження, нашу квітучу Україну в суцільну голгофу-череповище, на якій розпинають наш народ.

 

Пасха під час війни… ця фраза стала крилатою. Вона у всіх сьогодні на слуху. Війна отверезила нас і навернула до Бога. В Ньому єдиному ми бачимо надію, адже «гордими» було поругано всі Божественні заповіді і установи, сплюндровано всі закони людяності. Проте «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Іак.4:6). Це наш народ відчував на собі неодноразово. Цю благодать ми черпаємо в розумінні справедливості і любові Божої. Адже «так возлюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб всякий віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:16). Син Божий, віддав Себе як викуп за смерть, зійшов через хрест до пекла, Він знищив муки смерті, і воскрес на третій день, проклавши усім людям шлях до воскресіння. Він і прийде віддати кожному за діла його. Так, коротко словами із молитви святителя Василія Великого ми можемо нині охарактеризувати нашу «Пасху під час війни», висловити уповання на справедливу відплату від Начальника життя «християнам»-вбивцям, українських християн - дітей-мучеників.

 

Христос є Начальник життя. Життя – особливий дар Божий. По безмірній любові Творця, кожний з нас викликаний із небуття, щоб вічно перебувати з Ним. Незмінна супутниця війни – смерть. Сьогоднішні слова нашої пасхальної сугубої молитви до Переможця смерті, про упокоєння і дарування Пасхи нетлінної і вічної всім воїнам-захисникам, які вповні виконали заповідь Христову про любов, «поклали душі свої за друзів своїх» (Ін. 15:13), і за всіх невинно вбитих і закатованих «лжебраттями» (Гал. 2:4 ) наших співвітчизників.

 

Сьогодні наші слова співчуття і втіхи звертаємо до всіх, хто передчасно втратив своїх рідних і близьких. Смерть – це щось неприродне, що жахає нашу людську сутність, з чим не може змиритися наш людський розум. В хвилини пов’язані зі смертю, навіть ті що володіють сильною вірою, часто впадають у відчай, або ропщуть на Бога. Воскресіння Христове – це завдаток нашого духовного безсмертя. Для справжнього християнина смерть – не знищення, а представлення, перехід до вічного життя з Богом.

 

Смерть це абсурд. Ми повинні визнати, що в Хресті Христовому, накінець, цей абсурд перемагається. Беззмістовність втрачає свій зміст. На Хресті Господь міряється силою з гріхом, з ненавистю і смертю. Він бореться з абсурдом, і перемагає його, надаючи йому змісту. „Мужайтеся: я переміг цей світ!” (Ін. 16) – говорить Він апостолам. Христос переміг цей світ з усіма його негараздами, привівши все в духовну гармонію первозданного буття.

 

Найважливіші слова в сьогоднішньому Пасхальному вітанні, це слова побажання довгожданого миру. Миру зовнішнього і миру внутрішнього. Мир – це один із дарів Святого Духа, які перераховує в посланні до Галатів апостол Павло (5:12). В Нагорній проповіді Господь називає миротворців щасливими і блаженними, і по Своєму Воскресінні неодноразово вітає Своїх учеників словами «Мир вам!»

 

Мир, яким обдаровує нас Господь, - це благодать, яка випливає з серця Спасителя, і залежить від Його присутності. Отже наряду зі словами Ангельського вітання «нема Його тут Він Воскрес» (Мф.28), вітаю всіх словами: Христос посеред нас!

 

Будемо славити Воскреслого Господа не тільки вустами, але й нашими справами, нашим життям. Будьмо всі волонтерами Христовими на великому страдницькому шляху, який долає наша славна Україна та наш український народ на шляху відродження, визволення та самоствердження.